- потуральник
- —————————————————————————————потура́льникіменник чоловічого роду, істотарідко
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
потуральник — а, ч., рідко. Той, хто потурає (у 1 знач.) комусь … Український тлумачний словник
потуральниця — і. Жін. до потуральник … Український тлумачний словник
потурач — а/, ч., рідко. Те саме, що потуральник … Український тлумачний словник
ліберал — (вільнодумна людина), вільнодумець; потуральник (невимогливий зверхник) … Словник синонімів української мови
потурач — рача, ч. Пр. Потуральник; той, хто потурає … Словник лемківскої говірки